Новини

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Це Положення регламентує організацію роботи щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) і порядок реагування на випадки булінгу (цькування) (далі - Положення) у Почапівській гімназії та його структурних підрозділах . Положення розроблено у відповідності до чинного Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» та відповідних нормативно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України.
1.2. Основною метою щодо протидії булінгу є психологічне, фізичне, економічне забезпечення та підвищення ефективності освітнього процесу, формування негативного ставлення до булінгу, захист психологічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: здобувачів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
1.3. Головними завданнями є:
- ознайомлення здобувачів освіти, отримувачів освітніх послуг, співробітників Коледжу з поняттям булінгу, його видами та проявами;
- навчання конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій;
- зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій;
- усвідомлення і прийняття відмінностей;
- розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю;
- формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах школярів з навколишнім світом;
- підвищення рівня самосвідомості здобувачів освіти, отримувачів освітніх послуг, співробітників, встановлення зв'язку із власним внутрішнім «я» та один з одним;
- вміння вільно виражати почуття.
1.4. Терміни, використані у цьому Положенні, вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
2. ФОРМИ, ОЗНАКИ ТА ПРОЯВИ БУЛІНГУ
2.1. Визначаються наступні форми булінгу:
- фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін;
- сексуальний булінг – підвид фізичного, означає дії сексуального характеру, важко розпізнається, жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це іншим особам, замикається у собі, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду;
- психологічний булінг – насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.
- вербальний булінг – образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу;
 кібербулінг – новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету.
2.2. До булінгу (цькування) у гімназії належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщеннях гімназії та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами,вбиральнями, їдальнею тощо), передбачених освітньою програмою, планом роботи гімназії, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою директора гімназії, в тому числі дорогою до (із) гімназії.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
2.3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу у гімназії, є:
замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства; різка зміна звичної для дитини поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу; схильність до пропуску навчальних занять;
відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття; депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
скарги здобувача освіти на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей;
жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
3. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) У КОЛЕДЖІ
3.1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у гімназії є постійним системним процесом, спрямованим на:
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.
3.2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у гімназії освіти ґрунтується на принципах:
недискримінації за будь-якими ознаками;
ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки між педагогічним колективом гімназії і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів гімназії
3.3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у гімназії є:
створення безпечного освітнього середовища, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) у гімназії;
підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).
3.4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у гімназії (далі - План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує директор гімназії в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища у гімназії, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища у гімназії.
Заплановані заходи повинні:
спрямовуватись на задоволення потреб гімназії у створенні безпечного освітнього середовища;
мати вимірювані показники ефективності;
залучати всіх учасників освітнього процесу.
План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року директор гімназії забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
3.5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у гімназії, належать заходи щодо:
організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони тощо);
організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:
розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;
розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;
відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;
здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
створення у гімназії культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
3.6. Основними функціями щодо протидії булінгу є:
- діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів освіти, викладачів і співробітників, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих студентів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
- корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки (у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
- реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги студентам, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання та соціального середовища;
- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
- психологічна просвіта – підвищення психологічної культури здобувачів освіти, викладачів та співробітників Коледжу.
3.7. Використовується потенціал навчальних предметів, які вивчаються у гіназії. Це предмети, які присвячені:
- здоров'ю, здоровому способу життя та фізичній культурі;
- особистісному розвитку та плануванню кар'єри;
- дослідженню сім'ї.
3.8. Виховання здобувачів освіти здійснюють відповідно до принципів науковості, системності, наступності, природовідповідності та зв'язку з реальним життям.
4. РЕАГУВАННЯ НА ВИЯВЛЕНІ АБО ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ БУЛІНГУ
4.1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, директора гімназії або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) у гімназії.
У гімназії заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає директор.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
4.2. Директор гімназії у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
5. СКЛАД КОМІСІЇ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЇЇ ЧЛЕНІВ
5.1. Склад комісії затверджує наказом директора гімназії.
Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.
5.2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування).
5.3. Головою комісії є директор гімназії.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
5.4. Секретар комісії Власюк В.С. забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5.5. Член комісії має право:
ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
висловлювати окрему думку усно або письмово;
вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
5.6. Член комісії зобов'язаний:
особисто брати участь у роботі комісії;
не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;
брати участь у голосуванні.
5.7. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) у гімназії ; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі, де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
5.8. Діяльність комісії здійснюється на принципах:
законності;
верховенства права;
поваги та дотримання прав і свобод людини;
неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
відкритості та прозорості;
конфіденційності та захисту персональних даних;
невідкладного реагування;
комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.
Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".
5.9. До завдань комісії належать:
збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування);
висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо);
іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
5.10. У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:
оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників гімназії щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
5.11. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5.12. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
5.13. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
5.14. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
5.15. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Положення, що оформлюється наказом директора гімназії.
5.16. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:
ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії; ставити питання по суті розгляду;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.
5.17. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
5.18. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) у гімназії та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення директором гімназії.
5.19. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор гімназії зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи Національної поліції України та Службу у справах дітей.
5.20. Якщо комісія не встановила факт булінгу, а потерпіла сторона не згодна з даним рішенням, то потерпілий може безпосередньо звернутись до підрозділів Національної поліції України.
6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
6.1. Положення набуває чинності з дати його затвердження.
6.2. Зміни та доповнення до даного Положення вносяться за погодженням.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього навчального закладу.
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Конвенцією ООН про права дитини ( 995_021 ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту"
(651-14), "Про позашкільну освіту" (1841-14), іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до
основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1135 ( 1135-2002-п ), підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; { Абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- виховання в здобувачів освіти поваги до Конституції України
(254к/96-ВР), державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
- реалізацію права здобувачів освіти на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;
- формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи. {Пункт 1.4 доповнено абзацом дев'ятим
згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 )
від 29.06.2006}

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. {Пункт 2.1 в редакції НаказуМіністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 )
від 29.06.2006}
2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника , за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
{Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 )від 29.06.2006 }
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель
початкових класів.
Функціональні обов'язки класного керівника розробляються
відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та
завдань навчально-виховного процесу і затверджуються директором навчального закладу. {Абзац четвертий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006}
2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу:
{Абзац перший пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
- створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення); { Абзац третій пункту 2.4 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
- співпрацює з вчителями, психологом, медичним працівником, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі , соціального захисту учнів (вихованців).
{Абзац шостий пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки N 489 (z0791-06) від 29.06.2006}
- систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу; { Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- проводить тематичні класні години, що спрямовані на виховання моральних цінностей. {Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- забезпечує дотримання в класі встановленого порядку та дисципліни;
{Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями класу;
{Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства
освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- заохочує учнів до занять в гуртках художньої і технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях; { Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- залучає учнів до участі в конкурсах, олімпіадах з навчальних предметів. {Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
2.5. КЛАСНИЙ КЕРІВНИК МАЄ ПРАВО НА:
- відвідування уроків та позакласних заходів, бути присутнім на заходах, що проводять для учнів навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи; { Абзац другий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів;
- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів;
- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
- відвідування учнів за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди; {Абзац шостий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями;
- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

2.6. КЛАСНИЙ КЕРІВНИК ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів;
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства;своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
- регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування. {Пункт 2.6 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 ( z0791-06 ) від 29.06.2006 }
2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
{Пункт 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 (z0791-06) від 29.06.2006}
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями . Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

9 лютого світова спільнота відзначала День безпечного Інтернету. Відповідні заходи проходять у всьому світі з метою привернення уваги громадськості до важливості створення безпечного Інтернет простору для наймолодших користувачів. Наша гімназія не стала виключенням та долучилася до проведення даних заходів.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

8-10 лютого у гімназії було проведено ряд заходів для учнів з метою поглиблення їх знань про безпечний Інтернет.

Молодші школярі подивилися мультфільми про безпечне користування Інтернетом: «Нові корисні підказки. Увага! Інтернет!», «Безпечний Інтернет. Найжахливіший тиждень Петрика», дізналися більше про Інтернет-культуру, пригадали правила Інтернет спілкування та дали обіцянки їх дотримуватись, а також познайомилися з цікавими, а головне, безпечними Інтернет-ресурсами.. Після перегляду діти відповідали на поставлені запитання, розповідали цікаві історії, пов’язані з використанням Інтернету.
Для старших учнів проводилися відео-уроки на тему: «Інтернет - користь чи прихована небезпека» з метою ознайомлення учнів з правилами поведінки в Інтернеті. Учні охоче обговорювали віртуальні загрози, які можуть завдати шкоди в реальному житті.
Старшокласники разом з вчителями інформатики долучилися до практичної конференції «Розумне та безпечне використання Інтернет –ресурсів». Учні старших класів визначали шляхи попередження негативного впливу роботи в Інтернеті, ознайомилися з інформацією щодо безпечного використання сайтів для підлітків. Проведені заходи дозволяють зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращої і більш безпечної онлайн-спільноти. Вона служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого Інтернету.

Валентина – день, коли люди відкрито говорять про найпрекрасніше у світі почуття – про кохання.
У нашій гімназії у цей холодний лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. Сьогодні також можна приділити більше уваги, потурбуватися про близьких та друзів…
Рано-ранесенько почала працювати святкова пошта, адже «Скринька кохання» була переповнена валентинками. Активісти школи разом з педагогом - організатором організували святковий концерт та розважальні конкурси для учнів молодшої ланки ,а також запальну дискотеку для учнів 5-9 класів. Різноманітні конкурси, веселі забави, чарівні танці, мелодійні пісні створили атмосферу радості й тепла. Кожен учасник переконався в тому, що День закоханих – свято чудес, яскравих вражень і кохання. Було обрано Міс Валентинку та Містера Валентина. Учасники конкурсної програми були нагороджені смаколиками,адже це свято чогось приємного,романтичного...

25.01.2022 року у Почапівській гімназії було проведно семінар - практикум для вчителів - предметників "Формувальне оцінювання у НУШ : ресурси для розвитку"
Вчитель початкових класів Богомазюк Ю.І. ( звіт про курси перепідготовки) у вигляді презентації ознайомила з формувальним оцінюванням у НУШ. Учителі - предметники обговорили відмінності традиційного та формувального оцінювання та залучення учнів до процесу самооцінювання.
Були проведені різні вправи, анкетування.

“Академічна доброчесність є способом змінити цей світ. Але спочатку змініть університет, а вже потім – світ” – Юнгсуп Кім, учасник Конференції Міжнародного центру академічної доброчесності. Дійсно, для того, щоб настали глобальні зміни, щоб змінити будь-яку систему, завжди варто розпочинати насамперед із себе й виховувати порядного громадянина та справедливу людину в собі та у своєму середовищі.

Академічна доброчесність починається із доброчесної поведінки кожного: учнів, батьків, вчителя, директора, працівників органів управління освітою. Але, на жаль, як показують дослідження й наші спостереження, далеко не всі учасники освітнього процесу та освітні управлінці знайомі з поняттям академічної доброчесності. Чимало батьків та навіть учителів вважають, що академічна доброчесність стосується лише закладів вищої освіти і науки.

Тож сьогодні підготували публікацію про те, що таке академічна доброчесність, чому це поняття стосується не лише університетів, а й шкіл, які проблеми з академічною доброчесністю спостерігаємо у школі, і яка відповідальність за академічно недоброчесну поведінку.

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Міжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та відваги до дій. Оскільки замало лише вірити у фундаментальні цінності. Їх потрібно відстоювати, навіть зіткнувшись із тиском з боку інших чи відмінними поглядами. А це вимагає цілеспрямованості, відданості та відваги.

Але ці ознаки прийнятні не лише для вищої академічної спільноти, а й для спільноти учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти та освітніх управлінців.

Стаття 42 Закону України “Про освіту” визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
фабрикація (вигадування даних чи фактів);
фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
списування;
обман;
хабарництво;
необ’єктивне оцінювання;
допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;
вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України “Про освіту”).
ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ
Вперше поняття “академічна доброчесність” було визначено у новому Законі України “Про освіту” у 2017 році. Але, за результатами звіту аналітичного центру CEDOS за 2019 рік, фокусовані групові інтерв’ю з вчителями та батьками учнів 7 -9 класів продемонстрували, що багато з них не знали поняття “академічна доброчесність”. А з тих, хто знав, більшість педагогів вважали, що академічна доброчесність більше стосується вищої освіти, зокрема, викладачів в університетах, написання академічних робіт та здобуття наукових ступенів. А більшість батьків стверджували, що про академічну доброчесність у шкільному навчанні говорити недоречно.

Прийнятий у 2020 році Закон України “Про повну загальну середню освіту” чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1 статті 43 вказаного Закону) й додає до списку можливих видів недоброчесності у школах наступні:

надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).
Проте неодноразово ми отримуємо звернення від батьків, які вважають, що вчителі необ’єктивно оцінюють їхніх дітей, занижуючи оцінки. Надходять скарги і від педагогів щодо тиску батьків, адміністрації шкіл, аби вчителі завищували оцінки окремим учням. Особливо такі звернення ми отримували на початку дистанційного навчання, коли ще не було достатнього розуміння, як оцінювати учнів на дистанційному навчанні. Також вчителі скаржаться на несамостійне виконання робіт учнями, завантаження їх з Інтернету.

Іноді саме батьки підштовхують дитину до недоброчесної поведінки, купуючи їй книжку готових домашніх завдань, виконуючи замість дитини поробки або інші завдання. Таким чином дитина звикає, що будь-яке завдання можна виконати не самостійно, порушує авторські права та знецінює роботу тих, хто працює самостійно.

Серед педагогічних працівників академічна недоброчесність проявляється, коли вони використовують готові розробки уроків без посилання на авторство. Також поширена проблема, коли педагоги під час підвищення кваліфікації замість того, щоб самостійно пройти програму підвищення кваліфікації платять, аби інші люди виконали це за них.

Ми у Службі освітнього омбудсмена, на жаль, також стикаємося з цією проблемою. Переглядаючи деякі сайти управлінь освіти та шкіл, знаходимо дослівні публікації та авторські ілюстрації Служби без посилання на наше авторство або вказування першоджерела: чи то через необізнаність авторів, чи то через недоброчесне ставлення до праці інших.

Подібні випадки ми зустрічаємо й у медіа. До речі, деякі непрофесійні та безвідповідальні медіа дозволяють собі ставити до наших публікацій свої заголовки, які геть спотворюють зміст написаного та позицію освітнього омбудсмена.

Ми тільки підтримуємо розповсюдження та цитування наших публікацій на сайтах закладів освіти, управлінь освіти й інших місцевих органів влади, у соціальних мережах та медіа: саме для того вони і створені.

Це – вкрай необхідна робота заради правопросвітництва та захисту прав в освіті.

Але ми наполягаємо, що треба робити це без порушення авторських прав: тобто на початку вашої публікації має бути текст такого змісту: “На офіційній сторінці у соціальних мережах / сайті освітнього омбудсмена оприлюднено <назва нашої публікації>” – і відразу після цього пряме посилання на нашу публікацію на сайті або офіційній Фейсбук-сторінці, залежно від того, де саме було опубліковано матеріал.

Адже коли вищі освітні управлінці самі демонструють недоброчесну поведінку – який приклад вони показують керівникам закладів освіти та педагогічним працівникам? І водночас коли особи, відповідальні за шкільний сайт, порушують авторські права – який приклад вони демонструють здобувачам освіти?

ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА АКАДЕМІЧНУ НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ
Законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту” для педагогічних працівників визначається відповідальність за академічно недоброчесну поведінку. Крім того, на основі нового Закону України “Про повну загальну середню освіту” у 2020 році багато шкіл розробили власні Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу. Це дозволило багатьом педагогам та учням дізнатися про таке явище, його види і форми покарання.

Яка відповідальність вчителя
Рішення про те, порушив педагог академічну доброчесність чи ні, й те, який вид академічної відповідальності застосувати до педагога, приймає педагогічна рада. На педраді має бути присутнім і сам педагогічний працівник та/або його законний представник.

Якщо у школі підтвердили факт порушення академічної доброчесності вчителем, такий вчитель:

не може залучатися до заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
не допускається до позачергової атестації;
не може отримувати премії, інші заохочувальні виплати, нагороди протягом одного року;
може бути позбавлений педагогічного звання.
Те, порушував педагогічний працівник академічну доброчесність, чи ні, враховується також, коли вирішується питання, притягувати педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності, чи ні, а також під час конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти (стаття 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Види академічної відповідальності, що можуть застосовуватися до учнів та педагогічних працівників, повинні відповідати вчиненим порушенням. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Але про такі випадки покарання за академічну недоброчесність педагога мені поки що невідомо.

Яка відповідальність учня
За порушення академічної доброчесності педагогічний працівник може робити учню зауваження. Нині – це найпоширеніший вид відповідальності, який застосовують до учня. Також учень може повторно проходити підсумкове оцінювання, ДПА, відповідний освітній компонент освітньої програми, позбавлятися академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах (частина 7, статті 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Рішення про позбавлення учня недоброчесно отриманих академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах приймає той орган (посадова особа), який їх присвоїв.

Варто звернути увагу, що за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Рішення про притягнення до академічної відповідальності може оскаржуватися у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ПОДОЛАТИ АКАДЕМІЧНУ НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ У ШКОЛІ
Першим кроком має бути проведення просвітницької діяльності у школах та серед освітніх управлінців. Учням, вчителям, керівникам шкіл та управлінь освітою необхідно розповідати про існування такого явища, його види та відповідальність. Оскільки саме учні – те покоління, яке згодом формуватиме майбутнє нашої країни, – саме в них насамперед потрібно закладати цінності доброчесної поведінки.

Із просвітницькою метою про академічну доброчесність у школах вже було зроблено чимало.
Пройдено курси та програми для підвищення кваліфікації з питань академічної доброчесності. Зокрема, для вчителів старших класів .

Також нещодавно Служба освітнього омбудсмена спільно з проєктом USAID «ВзаємоДія» розробили безоплатну програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти “Рівні можливості в освіті: через прикладні інструменти до запобігання корупції”. Ця програма розрахована на керівників закладів загальної середньої освіти (директорів) та вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін. Мета програми – підвищення методичного та практичного рівнів педагогічних працівників та керівників закладів загальної середньої освіти щодо формування нетерпимості та негативного ставлення до корупції у молоді, ознайомлення з правами учасників освітнього процесу і способами їх захисту, формування особистих навичок щодо здійснення освітньої діяльності на принципах академічної доброчесності.

Питанню дотримання академечної доброчесності приділена суттєва увага і в “Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти”, які затверджені наказом МОН №1460 від 30 листопада 2020 року.

Але найважливіше те, що про академічну доброчесність важливо не просто говорити, а й учитися жити доброчесно на практиці та виховувати в собі сміливість відстоювати своє право на справедливе доброчесне освітнє середовище.

І. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

1. Правила поведінки учнів базуються на законах України, постановах Міністерства освіти та науки України , органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

2. Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя до майбутнього уроку.

3. Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби і отрути, а також токсичні речовини і таблетки.

4. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

5. Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.

6. У разі пропуску занять учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.

7. Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.

8. Поза школою учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.

9. Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.

10. До учнів, які привласнили чужі речі, застосовуються дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.

11. Учні, які знайшли втрачені або забуті, на їх думку, речі, належить здати черговому, який знаходиться на першому поверсі школи, черговому вчителю, класному керівнику або шкільній адміністрації.

12. Булінг є неприпустимою формою поведінки учнів у школі та за її межами.

13. Не дозволяється жувати гумку, учні можуть користуватися на урокахгаджетами лише для навчання.

14. Учень зобов'язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.

15. На першу вимогу вчителя учень зобов’язаний давати щоденник.

16. Учень повинен щодня вести записи домашніх завдань у щоденнику.

17. Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, інструменти і письмове приладдя.

ІІ. ПОВЕДІНКА НА УРОКАХ

1. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

2. Коли вчитель входить в клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять.

3. Під час уроку не можна ходити по класу без дозволу вчителя, голосно розмовляти, кричати, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми і іншими справами, що не стосуються уроку.

4. Заняття у школі проводяться за кабінетною системою. За кожним учнем у кожному кабінеті закріплено окреме місце. Кожен учень відповідає за збереження санітарного стану та майна на своєму робочому місці.

5. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя.

6. Учень на уроці зобов'язаний виконувати всі вимоги вчителя.

7. Під час відповіді на запитання вчителя учень повинен відповідати голосно, виразно, зрозуміло.

8. Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.

9. На уроці учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.

10. На уроки фізичної культури учні приходять у спортивній формі та спортивному взутті. Учні, звільнені від занять фізкультурою, обов'язково присутні в залі.

11. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення занять, учні мають право покинути клас. При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.

12. Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань, які стосуються теми уроку.

13. Учні зобов’язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

ІІІ. ПОВЕДІНКА УЧНІВ ДО ПОЧАТКУ, НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ УРОКІВ

1. Під час перерви учень зобов'язаний:

- підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

- вийти з класу, якщо попросить вчитель;

- учні на перервах знаходяться на своєму поверсі;

- підкорятися вимогам чергового вчителя по поверху;

- при зустрічі з вчителями, батьками, дорослими відвідувачами школи учні вітаються і звільняють дорогу;

- учням забороняється входити до вчительської без дозволу;

- забороняється вживати непристойні вирази і жести, шуміти, заважати відпочивати іншим.

2. Час перерви — особистий час кожного учня. Він може його проводити по своєму розумінню, але не повинен заважати іншим.

3. Під час перерви учні можуть вільно пересуватися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня).

4. Під час перерв учням категорично забороняється залишати шкільну будівлю задля збереження життя та здоров’я та з метою уникнення випадків травматизму серед учнів.

5. Під час перерв забороняється бігати по школі, по сходах, поблизу віконних отворів, грати в м’яча у класі, коридорах та інших місцях, не пристосованих для ігор.

6. Під час перерв забороняється штовхати один одного, гратися в небезпечні ігри, кидатися портфелями і іншими предметами, застосовувати фізичну силу.

7. У школі та на її території категорично забороняється тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.

8. Категорично забороняється самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях.

9. На перервах школярі можуть звернутися до свого классного керівника, чергового вчителя за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

ІV. ПОВЕДІНКА УЧНІВ У ЇДАЛЬНІ

1. Під час харчування в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.

2. Учні повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.

3. Учні приходять в їдальню після закінчення уроку, дотримуються черги при отриманні їжі.

4. Розмовляти під час прийому їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.

5. Слід вживати їжу і напої, придбані тільки в їдальні.

6. Учні самі прибирають посуд зі столу після вживання їжі.

7. Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.

8. Забороняється заходити в їдальню у верхньому одязі.

V. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ УЧНІВ

1. У школу учні повинні приходити в одязі, який відповідає перебуванню дитини у суспільних місцях. Стиль одягу - діловий, класичний.Для уроків фізичної культури, трудового навчання, хімії обов’язкова спеціальна форма.

2. Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.

3. Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого собе і суспільства.

4. Не можна зловживати косметикою і носити багато прикрас на заняття.

5. Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.

6. На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

7. На вечори, концерти учні вибирають одяг по рекомендації батьків та на свій розсуд.

VІ. ЧЕРГОВИЙ ПО КЛАСУ І ШКОЛІ

1. Черговий по класу учень під час перерви має перевірити навчальний кабінет, підготувати дошку, забезпечити порядок у кабінеті.

2. Черговий учень має право зробити зауваження іншим учням щодо правил поведінки та санітарних правил у навчальному кабінеті.

3. Черговий клас по школі має приступити до чергування за 30 хв. до початку занять. Чергування по школі триває один навчальний тиждень протягом робочого дня.

4. Чергові учні допомагають черговому вчителю у здійсненні контролю за чистотою, порядком по школі, за виконанням всіма учнями цих правил.

VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Учні не мають права під час знаходження на території школи і при проведенні шкільних заходів здійснювати дії, небезпечні для життя і здоров'я самого себе та оточуючих.

2. За порушення цих Правил та Статуту школи учні притягуються до відповідальності, до них можуть бути вжиті такі стягнення:

- усне зауваження;

- запис зауваження в щоденник;

- виклик учня самого або з батьками на засідання Ради профілактики;

- відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками.

3. Ці Правила розповсюджуються на всіх учнів школи і є обов’язковими для виконання на всій території школи, а також під час усіх заходів, що проводяться школою.

Патріотичний напрямок

ПОЧАПІВСЬКА ГІМНАЗІЯ
ЛЮБОМЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Незалежності ,96,с. Почапи, Ковельський район,
Волинська обл., 44341, E-mail: po4apu@i.ua
ЄДРПОУ 23018402

Звіт про виконання плану роботи
«Національно-патріотичне виховання»
станом з січня по грудень 2021 року
Почапівської гімназії

Основними напрямки роботи було визначено: систематичне проведення занять, виховних заходів, екскурсій, бесід, круглих столів.
Протягом року постійно удосконалювались форми і методи роботи закладу з питань національно-патріотичного виховання. Класним керівникам надавались практичні рекомендації, література, презентаційний матеріали.
Пріоритетним напрямом виховної роботи в закладі визначено формування особистості здобувача освіти − патріота України, – який усвідомлює свою приналежність до сучасної цивілізації. З цією метою в кожному класі проводяться виховні та інформаційні години, на яких вивчаються символи, обереги України, основні закони нашої держави.
Патріотичне виховання відображається у проведені заходів, приурочених Дню партизанської слави, Міжнародного дня людей похилого віку, Міжнародного Дня миру, Дня Гідності та Свободи, Дня Захисника України, Дня Збройних сил України, Дня Соборності, Дня пам’яті жертв Голокосту, Дня Героїв Небесної Сотні, вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, відзначення подвигу героїв бою під Крутами, Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, заходи з нагоди відзначення у 2019 році Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Слід відмітити, що багато заходів були підготовлені та проведені членами учнівського самоврядування, серед яких на належному рівні була проведена акція «Ми за мир!», флешмоб до Дня вишиванки, заходи з відзначення річниці визволення України від фашистських загарбників, лінійки пам'яті з нагоди 77-річниці трагедії .
Спортивно-розважальна програма «Козацька слава жива!» з нагоди Дня Захисника України була підготовлена та проведена педагогом-організатором Головенець З.В. Здобувачі освіти 8-9 класів стали учасниками спортивних змагань, школярі показали спритність, активність, винахідливість. Перемогу здобула команда «Нащадки козаків». Під час проведення заходу звучали пісні про Україну.
З метою вшанування жертв Голодомору була проведена тематична лінійка, де звучали скорботні слова. Також учні 9класу стали учасниками виховного заходу «Україна пам’ятає». Класний керівник Власюк В.С. закликала учнів пам’ятати і берегти пам’ять про померлих, щоб не знати такого лиха в наш час. Була організована та проведена акція «Запали свічку».
У грудні класні керівники 5-9 класів проводили виховні годину до Дня голодомору.
Класний керівник 5 класу Вавринчак Н.П. провела урок пам'яті "Афганістан навіки в нашій пам'яті". Здобувачі освіти згадували про афганську війну, про воїнів-афганців. Звучали пісні, вірші про цю трагічну подію в історії українського народу. По закінченню уроку учні вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих у афганській війні.

12 квітня у світі святкують Всесвітній день авіації та космонавтики. Цього дня в закладі було проведено цікаві та пізнавальні заходи.
Здобувачі освіти 8-9 класів в рамках години спілкування переглянули презентаційний матеріал "Вони були першими" про відомих українських і світових конструкторів космічної техніки та космонавтів.
08 травня для 5-9 класів була проведена історична година "День пам'яті та примирення", під час якої учні ознайомилися з історією святкування цього дня. З розповіді педагог –організатора Головенець Зоряни Валеріївни школярі дізналися про внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. На завершення заходу усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих . Того ж самого дня відбулася урочиста хода до обеліска де відбувся мітинг. Завершився мітинг покладанням квітів.
Учні 5-7 класів стали учасниками години пам’яті «1939-1945 ніколи знову». Шкільним бібліотекаром Головенець З.В. була підготовлена виставка книг та історичних матеріалів, присвячена 75-й річниці Перемоги над нацизмом. Здобувачі освіти мали можливість познайомитись з виставкою у шкільній бібліотеці.
До Дня вишиванки цього року здобувачі освіти, вчителі долучилися до акції "Одягни вишиванку" у третій четвер травня, також учні під керівництвом педагога-організатора Головенець З.В. презентували проект "Україна моя вишивана", перемогу здобули учні 6 класу.
Напередодні Дня Європи в освітньому закладі були проведені заходи з нагоди свята. Члени учнівського самоврядування виготовляли європейську символіку для кожного класу школи.
Протягом року учні школи брали участь у конкурсах патріотичного спрямування. 6 здобувачів освіти прийняли участь у всеукраїнській українознавчій грі „Соняшник”, де отримали дипломи різних ступенів на всеукраїнському рівні . 1 учень Карпук Артем прийняв участь у ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, а також на ІІ мовно-літературному конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Учні приймали участь у художніх конкурсах дитячого патріотичних малюнків „Моя Україна – єдина країна” , «Україна – європейська країна».
Щорічно здобувачі освіти приймають участь у спортивних змаганнях.
У березні збірна школи з настільного тенісу посіла І місце в чемпіонаті району серед шкіл І-ІІ ступеня. Квітень командне І місце в першості району з легкоатлетичного кросу. Листопад ІІ командне місце з міні – футболу дівчат.
Слід відмітити роботу вчителя початкових класів Пикалюк Н.А. яка залучала учнів до участі у конкурсі на кращу інсценізацію твору В.О. Сухомлинського .
Проте поряд з досягненнями є ряд проблем. Потребує активізації робота зі створення власних Інтернет-ресурсів, розміщення власних методичних розробок у фахових виданнях, та Інтернет-ресурсах.
Урочиста хода до обеліска де відбувся мітинг.

День Вишиванки
Інформаційні
години класних керівників, на яких вивчаються символи,
обереги України, основні закони нашої держави
Історична година "День пам'яті та примирення"
Виховний захід до Дня козацтва «Стежками козацької слави»

Загальношкільний захід до Міжнародного Дня миру
Турнір знавців рідної мови до Дня Гідності та Свободи
Перегляд фільму "Афганістан навіки в нашій пам'яті"

У березні збірна школи з настільного тенісу посіла І місце в чемпіонаті району серед шкіл І-ІІ ступеня.

Квітень командне І місце в першості району з легкоатлетичного кросу.

Листопад ІІ командне місце з міні –футболудівчат.

Директор гімназії Марія ТРОЦЬ

ПОЧАПІВСЬКА ГІМНАЗІЯ
ЛЮБОМЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Незалежності ,96,с. Почапи, Ковельський район,
Волинська обл., 44341, E-mail: po4apu@i.ua
Код ЄДРПОУ 23018402

25.01.2022 р. № 18 Відділу освіти , молоді та спорту
Любомльської міської ради
Інформація
про проведені заходи приурочені
Дня Соборності України
№ Назва заходу Клас Відповідальний
1. Проведено конкурс учнівських малюнків на тему «Моя рідна Україна» 5-7 класи Вавринчак Н.П.
2. Проведено виховний захід на тему: «Моя Батьківщина - Україна» 5-9 класи Головенець З.В.
3. Проведені тематичні уроки національно-патріотичного спрямування: «Єднання заради Незалежності», «Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг», а також вікторина «Як я знаю Україну?». 1-9 класи Класні керівники
4. Проведено тематичні виховні години: «Ми – українці» (1клас), «День Соборності України» з переглядом мультимедійних презентацій ( 2-4 класи), «Україна-держава соборна, одна на всіх, як оберіг» . 1-4 класи Класні керівники,
Педагог – рганізатор Гололвенець З.В.
5. Проведено інформаційні хвилинки на уроках історії на тему ,,Час історичного вибору: ключові події Української революції 1917–1921 років” 5-9 класи Вавринчак Н.П.
6. Оформлено книжкову тематичну виставку літератури в шкільній бібліотеці “Соборна Україна” 6-9 класи Бібліотекар
Головенець З.В
7. Проведено загальношкільну лінійку «Одна єдина – Соборна Україна» 1-9 класи Головенець З.В.

Директор гімназії Марія ТРОЦЬ

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Почапівської гімназії
Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвиткута потребдітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму для 1-2 класів Почапівської гімназії розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний змісткожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в Почапівській гімназії
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожногоздобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичкахта їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей;вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Типовий навчальний план
Назва
освітньої галузі
Класи Кількість годин
на рік
1 кл. 2 кл. 3 кл. 4 кл. Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна
350
350
262,5
350
1312,5
Іншомовна
Математична 140 140 105 140 525
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)
105
105
59,5
105
374,5
Технологічна
35
70
35
70
210
Інформатична
Мистецька 70 70 28 70 238
Фізкультурна* 105 105 35 105 350
Усього 805 840 525 840 3010
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять - - - - -
Загальнорічна кількість навчальних годин 805 840 525 840 3010
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20/700 22/770 5/175 23/805 /2450
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 805 840 525 840 3010

Додаткові освітні послуги: 280. 3290
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
Пояснювальна записка
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;
– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати їїдля збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;
3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;
4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;
виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;
слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитанняза змістомпрослуханого (хто? що? де? коли? як?)
розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;
розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворюєпо ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей
вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;
самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему
уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;
користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);
дотримується правил спілкування з людьми різного віку;
використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей
переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;
самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);
виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;
правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

виділяє в структурі тексту заголовок;
пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);
виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного;
пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);
переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили;
читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;
розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті;
знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);
розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);
дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);
відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;
називає своїх улюблених літературних героїв
Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:
дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:
– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),
– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;
– науково-художні дитячі тексти;
– дитяча періодика;
теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;
розрізняє друковане і рукописне письмо;
списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);
складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);
дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;
виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка письмових робіт
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;
бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;
розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки;
розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння
правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки
відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції)
пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків
має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

позначає мовні звуки буквами на письмі
правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;
правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;
відтворює алфавітні назви букв;

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;
пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові
поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;
розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;
правильно наголошує загальновживані слова;
пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) 

має уявлення про номінативну функцію слова;
співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа
розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;
розпізнає слова, які мають кілька значень;
доповнює тематичні групи слів;
встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя)
ставить до слів питання хто? що?який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя)

має уявлення про речення;
розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);
визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів
інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки)
дотримується правила вживання великої літери на початку речення;
доповнює речення 1-2 словами за змістом
складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);
добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя)
визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляєїх межі за графічними орієнтирами Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

Позначення звуків буквами.

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

Спостереження за лексичним значенням слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження тексту.
2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;
виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;
сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;
відтворює основний зміст усного повідомлення;
вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;
розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;
пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

бере участь у розігруванні діалогів за змістоммалих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;
вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;
користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);
дотримується правил спілкування;
використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);
створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;
впевнено висловлює свої думки Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос правильно, свідомо, плавно,цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;
виявляє початкові уміння читати мовчки;
пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;
знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);
правильно інтонує прості речення будь-якого виду;
користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту (самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;
самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;
виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);
пояснює, які, де, коли відбулися події;
визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;
перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;
встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;
ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;
розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);
передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;
пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;
пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;
передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);
імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;
бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;
знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;
здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;
виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);
аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;
застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;
перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає;
передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;
розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;
добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.;
визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;
перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;
називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;
називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;
називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Робота з різними джерелами і видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:
дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:
– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;
– твори відомих письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;
– художня вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;
– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;
– дитяча періодика;
теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;
дотримується свідомо гігієнічних правил письма;
дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;
розташовує слова й віршові строфи в колонку;
записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);
обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);
відновлює деформований текст з 3-4 речень;
створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;
виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);
удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів) Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка й редагування текстів
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймаєй обговорює прості медіапродукти;
обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;
визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;
пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;
висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);
створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
аналізує звуко-буквений склад слова;
експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;
правильно вимовляєслова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим
правильно вимовляє й записує слова з апострофом;
правильно наголошує загальновживані слова
експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

ділить слова на склади;
переносить слова з рядка в рядок складами;
не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;
правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт
розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру
користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;
розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням
розрізняє пряме й переносне значення слів;
пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);
розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакоюдоповнює кожну групу 2-3 словами
доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?
правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;
змінює іменники за числами (один – багато)

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка?яке? які? окремо та в реченнях, у тексті
утворюєсловосполучення іменників з прикметниками
добирає до відомого предмета відповідні ознаки

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання
добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;
утворює словосполучення числівників з іменниками;

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання
добираєсамостійно4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка?яке? які? що робить? що роблять? скільки?
розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови)

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів
пов’язує між собою слова за допомогою службових слів

розпізнає речення за його основними ознаками;
пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;
правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень
використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;
поширює речення словами за поданими питаннями
складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками;
розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;
добирає заголовок до тексту
визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку
знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;
складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;
використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у текстіта уникнення повторів

перевіряє і вдосконалюєвласні тексти, усуваючи лексичні повтори Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

Користування правилами переносу слів.

Користування алфавітом.

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження і складання текстів.

Удосконалення текстів
МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ
МАТЕМАТИКА
Пояснювальна записка
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.
Реалізація мети і завдань початкового курсуматематики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.
Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.
Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.
Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні;
читає і записує числа,
утворює числа різними способами;
визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;
порівнює числа різними способами;
виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;
прогнозує результат додавання та віднімання;
володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;
використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;
коментує виконання обчислень;
знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;
розуміє сутність різницевого порівняння чисел;
знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;
користується в обчисленнях переставним законом додавання;

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;
визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;
використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);
додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;
користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;
користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.) Числа 1 – 10. Число 0.
Десяток.
Числа 11 – 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання.
Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.
Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.
Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші
Вирази, рівності, нерівності
читає і записує математичні вирази: сума і різниця;
обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;
встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами Сума. Різниця.
Вирази на 1 – 2 дії.
Числові рівності і нерівності.

Геометричні фігури
розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;
співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;
моделює геометричні фігури;
вимірює довжину відрізка;
креслить відрізки заданої довжини Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.
Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.
Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;
створює допоміжну модель задачі різними способами;
оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;
складає прості сюжетні задачі;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

Навчальні дослідження
Робота з даними
читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;
вносить дані до схем;
користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.
Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Додаткові теми:
Ознаки і властивості об’єктів.Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).
Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.
Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.
Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.
Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.
Симетрія в геометричних фігурах.
Коло.
Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.
Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.
Задачі на знаходження суми трьох доданків.
Задачі з логічним навантаженням.
Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні;
читає і записує числа, утворює числа різними способами;
порівнює числа різними способами;
визначає розрядний склад двоцифрового числа;
подає числа у вигляді суми розрядних доданків;
виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;
володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100;
обчислює усно зручним для себе способом;
прогнозує результат додавання та віднімання;
перевіряє правильність обчислень;

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;
коментує виконання обчислень;

розуміє сутність дій множення і ділення;
використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;
розуміє неможливість ділення на нуль;

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;
обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;
прогнозує результат множення і ділення,
перевіряє правильність обчислень;

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

розуміє сутність кратного порівняння чисел;
обчислює результат кратного порівняння чисел;

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;
коментує виконувані дії;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв, година – год, доба, тиждень);
користується інструментами для вимірювання величин;
користується годинником і календарем для визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності,використовує їх короткі позначення Нумерація чисел першої сотні

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

Арифметичні дії множення і ділення.
Назви компонентів та результатів множення і ділення.
Взаємозв’язок між множенням і діленням.

Переставний закон множення.
Особливі випадки множення і ділення.

Табличне множення і ділення.

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.
Відношення кратного порівняння.

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші
Вирази, рівності, нерівності
записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;
встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;
знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;
встановлює залежності між компонентами і результатом арифметичнодії;
застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками Числові вирази. Буквені вирази.
Числові рівності.
Числові нерівності
Геометричні фігури
розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;
співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;
називає елементи геометричних фігур;
моделює геометричні фігури;
креслить відрізки заданої довжини;
будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;
розрізняє круг і коло;
вимірює сторони геометричних фігур;обчислює довжину ламаної, периметр многокутника Геометричні фігури об’ємні та плоскі.
Прямокутник. Квадрат.
Круг. Коло.
Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом;
створює допоміжну модель задачі різними способами;
обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;
планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;
створює математичну модель задачі;
оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;
шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі);
складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.

Навчальні дослідження
Робота з даними
виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;
вносить дані до таблиць;
визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;
користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в іншихжиттєвих ситуаціях. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою
Додаткові теми:
Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).
Таблиця Піфагора.
Подвійні числові нерівності.
Рівняння з одним невідомим.
Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси.
Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ
«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
Пояснювальна записка
Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль,аналіз наслідків ризикованої поведінки);
˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання,до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);
«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.
Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.
На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:
˗ визначення цілей навчання;
˗ створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);
˗ структурування програми за темами;
˗ вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;
˗ розроблення показників досягнення очікуваних результатів.
Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:
˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);
˗ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);
˗ дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення)
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Людина
усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;
розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;
володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;
описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;
досліджує свій організм Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.
Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина серед людей
цікавиться минулим своєї сім’ї;
розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);
знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;
знає, хто працює в школі;
має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;
доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;
розрізняєвчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;
має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;
використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці
Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.
Людина в суспільстві
знає назву країни, її столицю;
має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;
виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту країни;
орієнтується у найближчому просторі;
долучається до корисних справ громади
Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;
наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства
Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.
Досліди, спостереження в природі.
Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.
Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
Людина і природа
розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;
розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,
розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;
групує об’єкти природи за однією ознакою;
встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;
розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;
обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;
досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);
використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля;
розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні;
називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;
дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;
бере посильну участь в природоохоронній діяльності Що належить до природи.
Жива і нежива природа.
Сонце і його вплив на живу і неживу природу.
Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.
Дослідження властивостей тіл природи.
Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.
Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
Охорона і збереження природи.
2клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Людина
розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання;
описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших;
розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі;
ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;
пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;
визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;
досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;
досліджує зміни, що відбуваються з людиною Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.
Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.

Людина серед людей
пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;
доречно вживає слова чемності;
надає допомогу, коли просять та звертаються по неї;
висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;
добирає докази до своїх висновків;
не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;
співпрацює в групах для досягнення спільних цілей Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.

Людина в суспільстві
розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них;
розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;
розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;
дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення.
Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;
на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами;
виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв
Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення.
Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.
Людина і природа
має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;
називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин;
наводить приклади зв’язку людини і природи;
розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп;
розрізняє форми земноїповерхні;
класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи;
визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання;
виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень;
фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки;
дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації;
застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;
наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела;
робить висновок: природа потребує охорони;
бере посильну участь в природоохоронній діяльності. Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення.
Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин.
Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами.
Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.
Вплив Сонця на сезонні явища в природі
Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.
Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України.
Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості.
Використання рукотворних матеріалів у побуті.
Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
ІНФОРМАТИКА
Пояснювальна записка
Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;
- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;
- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;
- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.
За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:
доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
опрацювання інформації;
перетворення інформації із однієї форми в іншу;
створення інформаційних моделей;
оцінки інформації за її властивостями.
Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання
Засоби та
об’єкти
навчання
Змістові лінії 2 клас 3 клас 4 клас
Графічний редактор Текстовий редактор Середовище програмування
Інформація. Дії з інформацією ☼ ☼ ☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет
Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією ☼ ☼ ☼
Комп’ютерні програми. Меню та інструменти ☼ ☼ ☼
Об’єкт. Властивості об’єкта ☼ ☼ ☼
Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання. ☼ ☼ ☼
Алгоритми ☼ ☼ ☼

2 клас
Програмне забезпечення, яке використовується:графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовищаScratch

Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Інформація. Дії з інформацією
пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;
наводить приклади значення інформації для себе особисто;
називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища;
наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графічні, звуковій тощо;
розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію;
використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих;
оцінює результати своїх навчальних досягнень Навколишній світ та інформація.
Види інформації за способом подання.
Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією
розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією;
наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію;
використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі;
пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої;
звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера;
оцінює результати своїх навчальних досягнень Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.
Об’єкт. Властивості об’єкта
Учень/учениця:
називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей;
описуєоб’єкт називаючи його властивості та їх значення;
порівнює об’єкти за значеннями властивостей;
спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості;
наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям
оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей.
Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти
запускає знайомі програми;
завершує роботу з програмою;
називає інструменти малювання у графічному редакторі;
обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату;
створює не складні малюнки за зразком;
створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей;
вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора;
виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків;
пропонує власні кольорові рішення малюнка;
пояснює добір кольорів;
оцінює результати своїх навчальних досягнень Меню комп’ютерної програми.
Огляд різних прикладів меню.
Інструменти комп’ютерних програм.
Графічний редактор.
Інструменти графічного редактора та їх налаштування.
Створення та редагування не складних малюнків.
Добір кольорової гами малюнка
Збереження малюнків

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання
об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей;
створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач;
виділяє та переносить фрагменти малюнка;
створює графічні відповіді до навчальних завдань;
знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі;
визначає закономірність об’єктів;
відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю;
оцінює результати своїх навчальних досягнень Перенесення фрагментів малюнка.
Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Прості та складені сюжетні геометричні задачі.
Копіювання фрагментів малюнку.

Лінійні алгоритми
Учень/учениця:
визначає послідовність кроків для виконавців;
знаходить помилки у алгоритмах;
визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення;
створює малюнок за лінійним алгоритмом;
пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень;
оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення малюнків за готовими алгоритмами
Складання власних графічних алгоритмів

Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.
ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ
Пояснювальна записка
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».
Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;
- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;
- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.
Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.
Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.
Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.
Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
спостерігає за природними об’єктами;
збирає і заготовляє природні матеріали;
дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;
організовує робоче місце;
виготовляє поетапновироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;
розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;
описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);
називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;
розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;
пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;
читає елементарні графічні зображення;
складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

Елементи графічної грамоти.
Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)
Середовище проектування
продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;
вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;
пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);
здійснює розмічання ліній на папері і картоні;
описує усно модель спроектованого виробу;
пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);
добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);
читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих Виявлення проблеми.
Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми
Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;
розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;
розміщує деталі виробу на площині;
застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);
оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.
Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне розмічання та обробка матеріалів
Середовище соціалізації
пояснює корисність та естетичність створеного виробу;
презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;
умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.
Презентабельність та реклама.

Діяльність в групах та середовищі.
Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

Світ професій.

Побутове самообслуговування
2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);
порівнює природні і рукотворні форми;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;
організовує робоче місце;
створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;
порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;
розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;
досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;
аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі) Природне і штучне середовище. Матеріали.
Спостереження, імітація, фантазування.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.
Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками
Середовище проектування
продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;
оцінює проектні ідеї – власні та інших;
пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;
обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;
порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);
моделює виріб з елементами фантазування;
описує модель свого виробу;
пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);
добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);
пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями Виявлення проблеми.
Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).
Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

Поетапне проектування технології виготовлення виробу
Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;
здійснює розмічання ліній на папері і картоні
розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;
з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;
дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні Ручні інструменти та пристосування.

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне використання матеріалів
Середовище соціалізації
обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;
оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;
обговорює результати з іншими;

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;
умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.
Презентабельність та реклама.

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

Світ професій соціальної сфери.

Побутове самообслуговування

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
МИСТЕЦТВО
Пояснювальна записка
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.
Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративногопідходів.
Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:
● ·усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
● здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
● спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
● самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
● формування уміннявизначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
● співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
● опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
● проявівтворчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
● виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;
дотримується правил співу (постава, дихання)
створює елементарний ритмічний супровід до пісні;
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;
відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);
добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;
розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;
компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;
використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;
змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;
користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;
досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;
наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;
працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;
дотримується правил техніки безпеки;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо
прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;
розуміє правила поведінки в театрі;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;
називає свої уподобання у мистецтві Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.
Організація робочого місця.
Створення зображень графічними матеріалами, фарбами. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної).
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Сприймання таінтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
порівнює музичні та візуальні образи;
помічає красу в довкіллі;
орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)
називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.
Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці
вербальноописує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;
дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;
створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;
обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти(нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

проявляє інтерес до творів мистецтва тамистецької діяльності;
виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;

складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову);
відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;
використовує всю площину аркуша;
використовує основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;
користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;
дотримується правил техніки безпеки;
бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
дотримується правил поведінки в театрі;
імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах
Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Малювання графічними матеріалами, фарбами.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна).
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Організація робочого місця.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;

розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм);
використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);
виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.

Комунікація через мистецтво
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
вербальноописує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;
готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;
виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;
бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;

обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;
дотримується правил взаємодії і творчої співпраці. Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.
Презентація та характеристика власних творчих досягнень.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
Пояснювальна записка
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
– використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
– розвиток вмолодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
– розвиток в учнів здатності спілкуватисяі взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватисяправилами безпечної і чесноїгри,умінняборотися,виграватиіпрогравати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменівна Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
Змістова лінія «Рухова діяльність»передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей;формування правильної постави й профілактику плоскостопості.
Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися,здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами івизнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Рухова діяльність
має уявленняпро фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток тазміцнення здоров’я людини;

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

називає життєво важливі способи пересування людини;

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

виконуєходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи;лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах;перелізання через перешкоду;

виконуєвправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

володіє елементарними навичками виконання стрибків:на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки в глибину;стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

виконуєвправи для розвитку фізичних якостей:сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”;координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м; Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний
розвиток та зміцнення здоров’я людини.

Терміни з предмету «фізична культура».

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

Життєво важливі способи пересування людини.

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.
виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі:різновидиходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;
виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;
виконує вправи у воді, плавання; *
дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

Вправи для оволодіння навичками плавання. *
Правила безпечної поведінки на воді.
Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності. Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.
*Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов
2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти Зміст навчання
Рухова діяльність
розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;

пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я;

дотримується рухового режиму протягом дня;
називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей;
дотримується правил особистої гігієни в режимі дня; Руховий режим дня молодшого школяра.

Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи.

Рухова активність протягом дня.
Фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей.

Правила особистої гігієни молодшого школяра.
виконуєорганізовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири);
Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:
добираєта виконуєзагальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок;
виконуєприсідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата);елементи акробатики;

володіє навичками пересувань: ходьба широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою;танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод;

володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність;

виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками);

виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед;стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку);стрибки у довжину тощо;

виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах);швидкості – пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості  махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації – подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях;

добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи
на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи;

виконує загальнорозвивальні вправи в русі:
ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами:
з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави;

володіє навичками пересувань на лижах: лижні ходи,повороти, спуски,підйоми, гальмування;

виконує вправи у воді:багаторазові видихи у воду; вправи для оволодіння рухами ногами у плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині; вправи для оволодіння рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях; плавання; *

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. а) загальнорозвивальні вправи;

б) положення тіла у просторі:
сіди, упори, виси, елементи акробатики.

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння малим м’ячем.

Вправи з великим м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави;вправи для профілактики плоскостопості.

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.
Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;
дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності. Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

*Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов

У грудні в Почапівській гімназії було проведено психолого - педагогічний семінар-практикум" Професійне здоров*я педагога. Профілактика сендрому педагогічного вигоряння".Завдання даного семінару: ознайомити педагогів із поняттями професійного вигоряння; формувати мотивації та самовдосконалення особистості в цілому.
Учасники семінару. вчителі- предметники. виконували різні вправи: " Баланс реальний та бажаний".; "Що приносить мені задоволення? ; " Створення умов дляемоційного комфорту"; " Побажання ", працювали в групах.
Отже, варто пам*ятати про те, що своєчасне усвідомлення істиних причин втрати інтересу до роботи може вивести педагога на новий рівень професіоналізму та забезпечити його заряд надходження.

Супервізія – це новий інструмент професійної підтримки педагогічних працівниківгімназії в умовах реалізації завдань Нової української школи. На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 18.10.2019 №1313 «Деякі питання організації та проведення супервізії» розпочато супервізію у закладах Любомльської територіальної громади.

17 грудня 2021 р. Ольгою Миколаївною Максимук, супервізором, проведено супервізію для вчителів початкових класів: Богомазюк Юлії Іванівни, Пикалюк Наталії Андріївни, Морозюк Влентини Володимирівни та Богомазюк Аліни Олександрівни . Супервізія проводилася за напрямами, пов’язаними з професійним стандартом вчителя початкових класів Нової української школи та здійснювалася за заздалегідь складеним і узгодженим суб’єктами супервізії графіком і планом. Під час засідання було розлянуто безліч питань, щодо методичних рекомендацій оцінювання результатів навчання учнів 1- 4 класів , про проведення та оформлення діагностувальних робітта техніки формувального оцінювання.
Основною метою проведення супервізії є комплекс заходів з навчально-методичного супроводу, професійна підтримка та професійний розвиток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Супервізія – вимога сьогодення. Система супервізії допоможе вчителям початкових класів реалізувати цілі і завдання Нової української школи, долати труднощі та зростати професійно.

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
ЛЮБОМЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ПОЧАПІВСЬКА ГІМНАЗІЯ
вул. Незалежності ,96,с. Почапи 44341
Волинська обл., Ковельського району, E-mail: po4apu@i.ua

Інформація
про проведені заходи з нагоди відзначення
Всеукраїнської акції « 16 днів проти насильства»

3 25 листопада по 10 грудня 2021 року в Почапівській гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області було проведено акцію «16 днів проти насильства». Акція проводилась з метою популяризації правової освіти серед учнівської молоді, привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, забезпечення рівних прав жінок та чоловіків.

№з/п Назва заходу Клас Кількість учасників Організатор заходу
1. Виставка малюнків «Світа без насильства очима дітей» 3-7 Вавринчак Ніна Пертрівна
2. Інформаційний захід « Людина – не товар» 7-9 Головенець Зоряна валеріївна
3. Розвивальні вправи « Три способи поведінки» 1-4 Головенець Зоряна
4. Виховна година « Ми за світ проти насилля» 5- 6 Власюк Валентина Степанівна
5. Виховна година « Моє щасливе майбутнє» 7- 6 Вавринчак Ніна Петрівна
6. Виготовлення плаката « Ось тобі моя рука» 1- 4 Головенець Зоряна валеріївна
7. Круглий стіл « Життя без насилля» 7-9 Семенюк Анатолій Володимирович

Директор гімназії Марія ТРОЦЬ

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам'ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі».
Сухомлинський В. О.

З 01 – 31 жовтня був проведений Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності». У його межах заплановано багато цікавих заходів. Учні Почапівської гімназії щодня знайомляться з цікавою інформацією виховного змісту, що відповідає зазначеній темі дня.
Сучасну школу неможливо уявити без інформаційного простору, який створюється за допомогою бібліотечного комплексу. Бібліотека стала центром, де забезпечується доступ до різноманітної інформації. Бібліотекар гімназії надає методичну, практичну, індивідуально та професійну допомогу учням, вчителям, батькам у підборі навчального матеріалу. Бібліотека обслуговує 74 читача. Наша бібліотека містить фонд підручників, який зберігається у книгосховищі окремо від книжкового фонду.
Місячник ропочався 04.10. 2021 р. з свята «Посвята першокласників у читачі». Даний захід було проведено для ознайомлення першокласників з бібліотекою, пропагування дитячої літератури, потребу в щоденному читанні, уявлення учнів про значення книги в житті людини. Щорічно нашою традиціє є провення між класами змагання на краще збереження підручників , також провела бесіду про збереження навчальної книги. Після рейду перевірки підвели підсумки огляду-конкурсу у кожному класі і взагалі по всій школі. Переможцями стали учні 7 класу яких було нагороджено гамотою .
6 жовтня Біліотекарем була організована екскурсія у бібліотеку. Учні отримали базову інформацію про те, хто такі бібліотекар, читач, познайомилися з правилами користування бібліотекою. Під час екскурсії залами книгозбірні учні дізналися про важливі факти з історії Волинського краю, ознайомилися із структурою та правилами роботи бібліотеки, а також
11 жовтня в був проведений патріотичний квест« У звичаях, традиціях народу ти душу України впізнавай» для учнів 5- 9 класів до Дня захисників і захисниць України.


13 жовтня пройшла декламація віршів «Чи на світі є країна, ще миліша за наш край». Щоб пишатися рідним краєм і любити його, важливо добре знати його історію, мову, культуру. З огляду на це одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство, яке ґрунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковності й культуровідповідності. Саме тому, учні 1 – 9 х класів декламували вірші, присвячені поетам волинського краю.

Протягом місячника проводили бібліотечні уроки в молодших класах, після яких було проведено смайл опитування « Що таке краєзнавство» . Молодші школярі після проведення бібліотечних уроків краще орієнтуються у великому океані книжкового світу. Здобувачам освіти найбільше сподобався, запам^ятався день, а це 19 жовтня , коли було проведено літературну вікторину та інтелектуальні ігри «Подорож у казку», «Шляхами козацької слави», «Сторінки рідної землі», «Ми – українці!», «Я люблю Україну!»

28 жовтня було завершено збір речей для виставки . 29 жовтня Відбулася презентація, виставка -спогад під назвою « Мій край- моя історія жива»

Одже, бібліотека – це світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець. Використовуючи різноманітні форми роботи, шкільний бібліотекар робить все, що від нього залежить, для того, щоб усі читачі – учні, вчителі, адміністрація школи, батьки були переконані в тому, що шкільна бібліотека є орієнтиром у світі знань.

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
ЛЮБОМЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ПОЧАПІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
вул. Незалежності 96,с. Почапи 44341
Волинська обл., Любомльський район, E-mail po4apu@gmail.com

План
заходів у гімназії на 2021 р. щодо створення безпечного
середовища та профілактики булінгу (цькуванню)

№
з/п Заходи Термін виконання Відповідальні
1. Встановлення інформаційних скриньок для повідомлень про випадки булінгу(цькування) Постійно Директор
2. Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах Постійно Класні керівники
3. Тематичні батьківські збори « протидія цькуванню у дитячому колективі» Згідно плану роботи гімназії Директор
4. Систематично проведення тренінгів « Безпечна школа. Маски булінгу», « Як зробити гімназію безпечною» Постійно Педагог - організатор
5. Засідання класних керівників « Протидія булінгу в учнівському колективі» Постійно Класні керівники
6. Тренінгове заняття для учнівської молоді « Як навчити дітей безпеці в Інтернеті» Вересень 2021 р. Педагог - організатор
7. Імітаційна гра для учнів 5-9 класів « Розкажи про насильство» Листопад – грудень 2021р. Педагог- організатор
8. Перегляд відео роликів «Як запобігти насиллю» Березень 2022 р. Педагог- організатор
9. Лекторій з елементами інтерактивних вправ « Відповідальне батьківство. Профілактика виникнення булінгу» Упродовж навчального року Класні керівники, педагог - організатор

Директор гімназії Марія ТРОЦЬ

У рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу у Почапівському ЗЗСО І-ІІ ст. з 27 вересня по 01 жовтняня проводяться цікаві профілактичні заходи. Імітаційна гра «Якщо тебе ображають» невимушено допомогла молодшим школярам зрозуміти, як правильно діяти в конфліктних ситуаціях.
27.09.2021 р.

П’ятикласники та шестикласники вчилися протидіяти різним формам булінгу під час тренінгу « Булінг: способи засозахисту».
онлайн 28.09.2021 р.
Жваве обговорення серед дітей викликав перегляд відеоролика ««Зупиніться! Моя історія про булінг та кібербулінг».Старшокласники під час засідання круглого столу «Кібербулінг: безпечне віртуальне спілкування» склали пам’ятку « Правила безпечного спілкування у соціальних мережах».
онлайн 29.09.2021 р.

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
ЛЮБОМЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ПОЧАПІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
вул. Незалежності 96,с. Почапи 44341
Волинська обл., Любомльський район, E-mail po4apu@gmail.com

Наказ
31.05.2021 р. № 1
Про зарахування учнів до школи
Відповідно до заяв батьків
НАКАЗУЮ :
Зарахувати в 1 клас дітей:
Головенця Ярему Павловича,
Прадуна Олега Сергійовича

Директор ЗЗСО М.П. Троць

Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

Центр права людини ZMINA на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів.
Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. ...
Стримуй гнів. ...
Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. ...
Розкажи дорослим про знущання. ...
Розповідай про це. ...
Усунь провокаційні фактори.

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми по відношенню одне до одного, а саме шкільного булінгу.

Булінг (від англійської — хуліган, забіяка, задирака, грубіян)

визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви на її боці).

Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Якщо ви маєте підозри, що ваша дитина страждає від погроз, переслідувань або побиття - не тримайтеся осторонь і не чекайте допоки все налагодиться саме по собі. Станьте на захист, будьте конструктивними та дійте.

Кілька порад батькам, щодо протидії булінгу:

1.Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її та запевніть, що завжди та попри все ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку.

2.Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані "ябедою", ані "наклепником". Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправити ситуацію.

3. Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливість - зберіть докази.

4. Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми агресорами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи тощо).

5. На зустрічах - поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним .

6.Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії булінгу.

7.Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба "виховати" чужу дитину, особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози такі дії можуть нашкодити та ще більше загострити ситуацію.

8.Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.

Пам’ятайте! Ми завжди раді Вам допомогти!

Педагог-організатор - Головенець З.В.